Умка і Фібі

Я тут обіцяла фотку, своїх звірів разом. Виконую обіцянку. Тим більше, що звірі вже більш-менш призвичаїлись. Правда, перші дні Умка грав роль дуже обіженого, сидів переважно на балконі і напевно думав "от вмру і будете жаліти... і будете знати як інших котів заводити". Але ми асоціальну поведінку не схвалюємо, тому кілька вечорів в закритій кімнаті у тісному сімейному колі розставили все на свої місця. Плюс киця виявилася виявилася ще та - замість того щоб Умку боятись і поважати, вона його в хуй не ставила ігнорувала або сприймала за кошеня-переростка, а не за матьорого кота. Ума до такої безпардонності готовий не був, тому дуже скоро мусів просто змиритися. А от і фотки, які прекрасно ілюструють взаємовідносини.



Пре на пролом

Ума вже навіть лінується вставати

спілкуються...