четвер, 11 жовтня 2012 р.

Що не день, то щось нове дізнаюсь про себе: сьогодні я фальшивомонетчик

Їду сьогодні на роботу. Нічо не передвіщає пригод на дупу. Займаю чергу на маршрутку. Черга довга і я завжди п'ю каву, поки чекаю. Але кави мені зараз не можна, тому я вирішую чимсь зайняти писок, йду купувати жуйку. Даю продавщиці десятку, беру жуйку, чек, здачу. Вертаюсь назад в чергу. І тут чую в спину "ЕЙ! ДЕВУШКА!" Вертаюсь. З віконця визирає кругла пика і вопить, що моя десятка ФАЛЬШИВА і коротше кажучи: "Забірай своі бумажки - отдавай моі жувачки!" На що я кажу "Люба пані, я цих грошей не візьму, бо я вже відійшла, і що це за купюра і звідки ви її дістали я поняття не маю". "Пані" ще всіляко переконує мене забрати фальшиві гроші і віддати їй жувачку, потім лякає, що викличе міліцію. Я не лякаюсь і кажу "Ну, викликайте".
Наступні півгодини я чемно стою під кіоском, мокну, мерзну і чекаю дядь-міліціонерів. Істота періодично щось шипить з будки типу "Ща, прієдут... отпєчаткі пальцев снімєм..." 
Нарешті приїжджають стражі порядку, тьотя-істеричка розказує, як вона "впоймала с полічним фальшивомонєтчіцу". Я розказую свою версію. Стражі пропонують всім поїхати у відділок і написати пояснення, але мадам-продавчиня вирішує забарикадуватись в будці і нікуди їхати не хоче. Дядьки-міліціонери сьогодні толерантні - не виламують дверей в будку і не витягують продавчиню через віконечко, а везуть у відділок мене, бо я ж не пручаюсь.
У відділку я написала "Опис ситуації" на дві сторінки. Дяді-міліцірнери дуже жалкували, що я не "сбєжала". І я їх в принципі чудово розумію, бо нашо воно їм зранку така трахомудія.
Чим закінчиться ця історія поки що не ясно. Ясно одне - жувальна гумка не завжди корисна для здоров"я.

14 коментарів:

  1. А як вона визначала, що купюра фальшива ?

    ВідповістиВидалити
  2. Макар! Ну ты смелая девушка! Уважаю! Не знаю, смогла ли бы я так.

    ВідповістиВидалити
  3. нічого собі пригода =( дивно, що борчиня за справедливість не захотіла співпраці з "правозахисниками".

    ВідповістиВидалити
  4. Ну не знаю стосовно сміливості, але затята точно)) Ну і щоб оце всяке таке, що встало не з тої ноги, з мене лоха робило - якось не комільфо))

    ВідповістиВидалити
  5. Стверджувала, що в неї там спектр в будці є. А так хто її знає. Може вона таким чином хотіла сплавити дійсно фальшиву десятку і тому була така переконана.

    ВідповістиВидалити
  6. ну по-перше, у неї ж пік торгівлі в цей час)) а по-друге, може в неї самої рильце в пушку

    ВідповістиВидалити
  7. Дяді міліціонери жалкували не через те, просто якби ти тікала...до тебе б приділили значно...значно більше уваги)

    ВідповістиВидалити
  8. А так, респект, дуже класно повела себе в цій ситуації!
    Мені дуже імпонують люди з таким ставленням до життя і вирішенням проблем!

    ВідповістиВидалити
  9. нічого собі. Ото історія з самого ранку. Рада, що хороший настрій при цьому не загубили :)

    ВідповістиВидалити
  10. Та тут, власне, і нема чого портитись) Ну взяла участь в театрі абсурду)) Хоча в якись момент було страшнувато чи часом міліціонерри не за одно з продачинею

    ВідповістиВидалити
  11. Зато продавчині приділили більше уваги) Бо коли я вже з другої спроби сідала в маршрутку, в кіоску був переоблік, а біля дверей стояв той самий слідчий. В будь-якому випадку сатісфекшн хтось отримає))

    ВідповістиВидалити
  12. О Боже.... добре, що так усе вирішилось
    зараз таке кругом беззаконня(
    і дядьки-мііціонери бувають грубі й агресивні, впиваючись своєю владою

    ВідповістиВидалити
  13. Ну в мене були побоювання, що якись розвод, але судячи з усього їм самим було смішно з абсурдності ситуації, але виклик був і реагувати на нього якось треба було

    ВідповістиВидалити