середа, 24 жовтня 2012 р.

Побутове

Мій ноутбучок остаточно склеїв ласти. Так що тепер залишились тільки книжки. Телевізора у нас і так ніколи не було. Може це й накраще. Може встигатиму більше. Бо мене ніяк не полишають мрії стати ідеальною жінкою і все встигати - і щоб вдома чистота і красота, і щоб на столі смакота, і щоб я красива і доглянута, і щоб для творчості час виділяти щодня... ну і для повної картини можна було б час від часу якісь подвиги робити)) Може тоді я була б нарешті довольна собою... 

5 коментарів:

  1. Нефіга :) Одне від одного не залежить. Так що або задоволена, або ні, незважаючи на кількість зроблених справ

    ВідповістиВидалити
  2. Нє) В мене все таки залежить - перевірено)

    ВідповістиВидалити
  3. Ага, щойно читала "сучасна людина напряму асоціює життя з дією, а не з відчуттями і почуттями".
    Але ось тобі віршик для настрою:

    жінка правду сказати - німфа хмарка ефірна
    рада себе віддати наче ягня офірне
    справжньому чоловіку мурові кам'яному
    щоб служити довіку тільки йому одному

    і віднаходить жінка зброю доброго гарту
    бо кам'яному муру дуже потрібна варта
    раптом якісь монголи раптом якісь чекісти
    раптом заскочить голод а вже нема що їсти

    і тому вона спершу смажить йому котлети
    потім готує верші стріли і арбалети
    і вибігає вранці з наміром не забути
    перевірити шанці і захисні редути

    з нею стаються часто дивні такі трафунки
    сили нема завчасу скинути обладунки
    так вона й засинає з піднятим заборолом
    і уві сні питає чи усіх поборола

    М.Савка

    ВідповістиВидалити
  4. Як точно підмічено - я собі навіть цього не усвідомлювала, що так воно і є: є дія - є задоволення. і вірш чудовий, потішив. Дякую!)

    ВідповістиВидалити