Жили-були Олюня і Віталік. Аж поки одного спекотного серпневого дня Віталік не запропонував Олюні руку, серце, а може й ще щось. І тут закрутилось - зал, запрошення, фотограф, костюм, торт, мешти, мештики, сорочка молодому, автівки, церква, музика, плаття молодій, зачіска, меню, макіяж, і знов сорочка молодому, букет, тамада, бутоньєрки, бонбонєрки, сценарій......... ......... ..........
Не знаю як з цим всім справились молодята, але я рада, що в дечому ми з Музом змогли допомогти. Весь декор: від весільних запрошень до весільної арки - наших рук діло. Але краще один раз побачити, ніж сто раз почути, тому ласкаво прошу!
ДАЛІ БУДЕ
Для довідки: Олюня - це моя любима і єдина сестричка, а Віталік - тепер швагро.
Немає коментарів:
Дописати коментар