Насправді за планом мало бути Київ-Біла Церква-Рокитне-Кагарлик-Ржищів-Уляники-Кагарлик-Трипілля-Київ, але об’єктивні обставини і здоровий глузд внесли свої корективи, але про все по-порядку.
Отже, це перша мандрівка з запланованого циклу літніх вело-подорожей Київщиною. Така ідея виникла після того як чоловіку вдруге скасували заплановану відпустку. Тому нам залишились тільки вихідні. Плюс з простих вело-поїздок на роботу і вікендових прогулянок по Києву ми вже виросли. Маршрут ми вибрали через Кагарлик, щоб і чоловікових родичів провідали, і переночувати було де. А щоб веселіше було ми підбили на цю авантюру мою молодшу сестричку і її чоловіка.
Отже, на старті було дано: 4 роверка і 4 ровериста, 320 км в планах, з них орієнтовно 50/50 електричкою і велосипедом. Реально подолали ми десь 283 км, з них 160 електричкою і 123 км на велосипеді. Що як для першого разу дуже навіть нічо, я вважаю.
Ночівля передбачалась в Кагарлику, тому щоб зекономити на дорозі, перший відтинок Київ-Біла Церква ми вирішили скоротати електричкою.
Поїздка електричкою стала для мене розривом шаблону в дусі «уявлення і реальність». В моєму уявленні поїздка в електричці мала виглядати наступним чином – ми вчотирьох заходимо з велосипедами у напівпустий вагон, комфортно розміщуємось і наступні дві години спілкуємось, п’ємо каву і їмо тістечка, які я спеціально для цього напекла. Насправді ми насилу залізли в тамбури, при чому в різні, їхали стоячи, вислуховуючи прокльони на адресу всіх велосипедистів світу. Але настрою нам це не зіпсувало, скоріше навпаки, ми отримали своєрідне задоволення від занурення в місцевий колорит. Кульмінацєю став момент, коли одна жіночка в цій тисняві витягла журнал з заголовком статті «Трудная дорога в Азию» :)
Проте не зважаючи на всі ці труднощіпо дорозі в Азію ми таки прибули на вокзал в Білій Церкі, де таки поснідали в дружній компанії. Ситі і щасливі ми вирушили до Олександрії, знайти яку людям, які ніколи не були в місті, виявилось на диво легко – прямо від вокзалу виїжджаєте на головний бульвар 50-річчя Перемоги, повертаєте праворуч, їдете якигось 2 км і впираєтесь в головні ворота Олександрії. Вартість вхідного квиточка всього 10 грн. Тут же на вході можна купити путівник. Путівником я, правда, розчарована, після того як я тиждень вичитувала всяку-всячину в інтернеті, мені інформація видалась куцою. Але хватить балачок, поїхали!
Селфік в електричці, ще на той момент не дуже забитій
Одне з озерець
Будка для пташин
"Руїни"
Дві сестрички
Пташиний дуплекс
Комплекс "Луна". Кажуть, що якщо щось шепнути з одного боку, на іншому боці буде чути. Ми не перевірили, бо там тоді грала скрипалька. Щось гарне грала.
Китайський місточок
Китайська дама. Навпроти ще є китайський дядько, якого всі смикають за язик.
Ще одна пташина будка
Пагода знизу
В Олександрії дуже багато равликів. Всі вгодовані і вальяжні.
Пам"ятний знак на честь річниці заснування Олександрії
Танцювальна зала. Всередину не потрапили - зараз реставрація.
Господиня парку
Самі знаєте хто)
Ще шматочки "Руїни". На мій смак одна з найживописніших місцин Олександрії.
Чергове озерце. В озерцях, до речі, водиться риба, причому гігантська.
Набережна Росі
Мої зозулята
В Олесандрії ми провели всього півдня, хоча тут можна було блукати і кілька днів. Але нас ще чекала Біла церква з її білими церквами і БРУМом і 60 км дороги в Кагарлик. Але про це вже наступного разу.
P.S. Для охочих повторити експеримент, електричка в Білу Церкву відправляється в 7:24 з центрального приміського вокзалу. Прибуває приблизно через 2 години.
Отже, це перша мандрівка з запланованого циклу літніх вело-подорожей Київщиною. Така ідея виникла після того як чоловіку вдруге скасували заплановану відпустку. Тому нам залишились тільки вихідні. Плюс з простих вело-поїздок на роботу і вікендових прогулянок по Києву ми вже виросли. Маршрут ми вибрали через Кагарлик, щоб і чоловікових родичів провідали, і переночувати було де. А щоб веселіше було ми підбили на цю авантюру мою молодшу сестричку і її чоловіка.
Отже, на старті було дано: 4 роверка і 4 ровериста, 320 км в планах, з них орієнтовно 50/50 електричкою і велосипедом. Реально подолали ми десь 283 км, з них 160 електричкою і 123 км на велосипеді. Що як для першого разу дуже навіть нічо, я вважаю.
Ночівля передбачалась в Кагарлику, тому щоб зекономити на дорозі, перший відтинок Київ-Біла Церква ми вирішили скоротати електричкою.
Поїздка електричкою стала для мене розривом шаблону в дусі «уявлення і реальність». В моєму уявленні поїздка в електричці мала виглядати наступним чином – ми вчотирьох заходимо з велосипедами у напівпустий вагон, комфортно розміщуємось і наступні дві години спілкуємось, п’ємо каву і їмо тістечка, які я спеціально для цього напекла. Насправді ми насилу залізли в тамбури, при чому в різні, їхали стоячи, вислуховуючи прокльони на адресу всіх велосипедистів світу. Але настрою нам це не зіпсувало, скоріше навпаки, ми отримали своєрідне задоволення від занурення в місцевий колорит. Кульмінацєю став момент, коли одна жіночка в цій тисняві витягла журнал з заголовком статті «Трудная дорога в Азию» :)
Проте не зважаючи на всі ці труднощі
Селфік в електричці, ще на той момент не дуже забитій
Одне з озерець
Будка для пташин
"Руїни"
Дві сестрички
Пташиний дуплекс
Комплекс "Луна". Кажуть, що якщо щось шепнути з одного боку, на іншому боці буде чути. Ми не перевірили, бо там тоді грала скрипалька. Щось гарне грала.
Китайський місточок
Китайська дама. Навпроти ще є китайський дядько, якого всі смикають за язик.
Ще одна пташина будка
Пагода знизу
В Олександрії дуже багато равликів. Всі вгодовані і вальяжні.
Пам"ятний знак на честь річниці заснування Олександрії
Танцювальна зала. Всередину не потрапили - зараз реставрація.
Господиня парку
Самі знаєте хто)
Ще шматочки "Руїни". На мій смак одна з найживописніших місцин Олександрії.
Чергове озерце. В озерцях, до речі, водиться риба, причому гігантська.
Набережна Росі
Мої зозулята
В Олесандрії ми провели всього півдня, хоча тут можна було блукати і кілька днів. Але нас ще чекала Біла церква з її білими церквами і БРУМом і 60 км дороги в Кагарлик. Але про це вже наступного разу.
P.S. Для охочих повторити експеримент, електричка в Білу Церкву відправляється в 7:24 з центрального приміського вокзалу. Прибуває приблизно через 2 години.
Немає коментарів:
Дописати коментар