середу, 15 грудня 2010 р.

Соковитий і пухнастий сирник без муки!

Я просто обожнюю сирники, тому варіацій цієї страви перепробувала чимало. Але за цим рецептом сирник виходить надзвичайно ніжним, пухким і соковитим. А сир не стає гумовим, попри те, що там немає жодної ложки муки.



А вся штука в двох зовсім несирних секретах - по перше, сир обов"язково перекручувати через м"ясорубку або перетирати через сито. Для любителів схалтури (я сама така) повідомляю, що блендер в цій ситуацій ніякий не помічник, а навпаки шкідник. А по-друге, треба додати до сиру картопельки, звареної в мундирах, теж перекрученої через м"ясорубку.
Але про все по-порядку.
Інгредієнти:
500 гр сиру
2 картоплини в мундирах (зварені без солі)
100 гр розтопленого масла
5 яєць (жовтки окремо, білки окремо)
200 гр цукру
жменя родзинок
1 ст. ложка манки
ванілін
Процес:

Цукор розтерти з жовтками (має получитись маса, значно світліша за самі жовтки), додати масло і перемішати добре, додати сир і картоплю, знов перемішати. Вимішувати легко, але ретельно, щоб маса вийшла пухкою і однорідною. На сам кінець додати збиті білки, родзинки та ванілін на кінчику ножа. З білками поводитись надзвичайно лагідно, бо від них теж залежить ота смачна пухнастість тортика. Форму застелити промащеним папером, вилити туди масу і пекти годину при температурі 220 градусів. Час від часу поглядати на сирник, щоб не згорів зверху. А якщо все таки почне сильно рум’янись, вкрити його зволоженим папером. 
Перш ніж витягати сирник з форми, дайте йому трохи часу прийти до тями) 
І вуаля – десерт або просто смачний сніданок готовий! Щоправда як для сніданку трохи забагато роботи, але на вихідні можна і порозкошувати))



четвер, 18 листопада 2010 р.

Про цінову політику і картоплю запечену з розмарином і бринзою

Вперше після початку кризи вибрались в люди і потішили себе смакотою. Хоча постгрошовідсутній синдром ще дається в знаки. Замовляєш страви з меню, а в голові підраховуєш чи не забагато вийде. А музиканти взагалі нас мало до жаху не довели) Гарні такі хлопці кубинські, колоритні, і співали пречудово.. але ж нашо було до нашого столика підходити, підмругувати і на своїй іспанській швельботіти, мовляв чи не заспівати вам чогось романтичного, чи може грайливого? (переклад довільно-інтуїтивний)) А у нас же тільки певна сума відкладена)) і троїсті музики в той кошторис не входять))
А взагалі, скажу я вам Київ не Львів, і вже точно не Тернопіль, де замовляючи страви, гризешся тим, якби то всякої смакоти побільше скуштувати, і при цьому не об’їстись, а на таксі можна возитися хоч цілий день, бо коштує воно там всього 10 гривень. А бензин же там коштує стільки ж як і в Києві..
Але досить про сумне і ностальгічне! Розкажу про спосіб чудово і смачно повечеряти при невеликому бюджеті.




Інгредієнти:
2-3 картоплини
2 ст. ложки оливкової олії
по пів чайної ложки розмарину і солі
перець до смаку
1 помідор
100-150 гр бринзи (мені пощастило знайти грузинську овечу)
50 гр масла
і година часу, більшість з якого можна займатись своїми справами, бо страва надзвичайно проста в приготуванні.
Процес:
Картоплю треба добре помити (але не чистити!) і розрізати, велику - на 3 пластерки, меншу - на дві. Далі з розмарину, солі, перцю та олії приготувати «мачанку», в якій добре обкачати картоплю, щоб ця пахуча смакота обгорнула її з усіх боків. Коли вся картопля викупається в цьому блаженстві)) відправляйте її в гарячу духовку (градусів 200-220). А поки вона там шквариться, готуємо бринзу і помідори. Масло потрібно розм’якшити, але не розтопити і ретельно вимішати з бринзою, помідори порізати на тоненькі скибочки. Коли картопля пропечеться і зарум’яниться, на кожну картоплинку покласти пластерку помідора і ложку бринзи і потримати в духовці ще 5-7 хвилин, щоб картопля наситилась бринзою. Ну от і все - тепер можна й собі насичуватись)