Вперше після початку кризи вибрались в люди і потішили себе смакотою. Хоча постгрошовідсутній синдром ще дається в знаки. Замовляєш страви з меню, а в голові підраховуєш чи не забагато вийде. А музиканти взагалі нас мало до жаху не довели) Гарні такі хлопці кубинські, колоритні, і співали пречудово.. але ж нашо було до нашого столика підходити, підмругувати і на своїй іспанській швельботіти, мовляв чи не заспівати вам чогось романтичного, чи може грайливого? (переклад довільно-інтуїтивний)) А у нас же тільки певна сума відкладена)) і троїсті музики в той кошторис не входять))
А взагалі, скажу я вам Київ не Львів, і вже точно не Тернопіль, де замовляючи страви, гризешся тим, якби то всякої смакоти побільше скуштувати, і при цьому не об’їстись, а на таксі можна возитися хоч цілий день, бо коштує воно там всього 10 гривень. А бензин же там коштує стільки ж як і в Києві..
Але досить про сумне і ностальгічне! Розкажу про спосіб чудово і смачно повечеряти при невеликому бюджеті.
Інгредієнти:
2-3 картоплини
2 ст. ложки оливкової олії
по пів чайної ложки розмарину і солі
перець до смаку
1 помідор
100-150 гр бринзи (мені пощастило знайти грузинську овечу)
50 гр масла
і година часу, більшість з якого можна займатись своїми справами, бо страва надзвичайно проста в приготуванні.
Процес:
Картоплю треба добре помити (але не чистити!) і розрізати, велику - на 3 пластерки, меншу - на дві. Далі з розмарину, солі, перцю та олії приготувати «мачанку», в якій добре обкачати картоплю, щоб ця пахуча смакота обгорнула її з усіх боків. Коли вся картопля викупається в цьому блаженстві)) відправляйте її в гарячу духовку (градусів 200-220). А поки вона там шквариться, готуємо бринзу і помідори. Масло потрібно розм’якшити, але не розтопити і ретельно вимішати з бринзою, помідори порізати на тоненькі скибочки. Коли картопля пропечеться і зарум’яниться, на кожну картоплинку покласти пластерку помідора і ложку бринзи і потримати в духовці ще 5-7 хвилин, щоб картопля наситилась бринзою. Ну от і все - тепер можна й собі насичуватись)
